ПОЗОЛОЧЕНИЙ ВІК

Епоха будівництва великих міських особняків у Нью-Йорку тривала приблизно 50 років — від відкриття Vanderbilt House у 1882 році й теоретично до перших років після Великої депресії. Однак основоположні концепції, покладені в основу цих будівель, існували значно довше. Це пояснювалося тим, що практично всі провідні архітектори Нью-Йорка навчалися в Паризькій школі витончених мистецтв — L’École des Beaux-Arts, де опановували відтворення різноманітних архітектурних стилів Європи.

ШЕДЕВР ПОЗОЛОЧЕНОГО ВІКУ

Цей надзвичайний особняк завширшки 30 футів має загалом 8 рівнів — 6 над землею та 2 підземні — із внутрішньою площею понад 16 000 квадратних футів і чотирма вдало розташованими відкритими просторами, які додають ще 2 000 квадратних футів зовнішньої площі. У ньому передбачено рідкісну для свого часу наявність двох ліфтів, 30 кімнат, 9 дров’яних камінів, кожен із вишуканим оригінальним камінним порталом, 19 спалень, 8 повних ванних кімнат і 2 туалетних кімнат. Увібравши концепції Позолоченого віку, будинок водночас втілив і нові сучасні елементи. Фасад практично не змінювався з моменту завершення будівництва у 1932 році, а будинок перебуває в одних руках уже понад пів століття.

СПАДЩИНА ЛІВІНГСТОНІВ

У 1686 році Роберт Лівінгстон-старший отримав земельну ділянку площею 160 000 акрів за часів короля Георга I, яка у 1715 році стала маєтком Лівінгстон у нинішньому окрузі Колумбія штату Нью-Йорк.

Джон Лівінгстон Редмонд, який побудував цей особняк і по материнській лінії був прямим нащадком Роберта Лівінгстона, закінчив Гарвард у 1911 році, здобувши освіту за спеціальністю «архітектура», однак присвятив своє життя благодійності.

НАЙКРАЩИЙ КВАРТАЛ ДЛЯ СВІТЛА

Для своєї нью-йоркської резиденції Джон Лівінгстон Редмонд обрав північний бік Східної 70-ї вулиці між Парк-авеню та Лексінгтон-авеню, оскільки усвідомлював величезну перевагу, створену двома власниками у 1859 році. Вони визначили характер забудови кварталу й застерегли, що все майбутнє будівництво на північному боці має бути відсунуте на 10 футів, «назавжди вільних і незабудованих».

Цей додатковий простір забезпечує потік світла до особняків на північному боці вулиці.

ЖОДЕН ІНШИЙ КВАРТАЛ У ВЕРХНЬОМУ ІСТ-САЙДІ НЕ МАЄ ТАКОЇ УНІКАЛЬНОЇ ОСОБЛИВОСТІ

Ще у 1939 році журнал Fortune назвав його «ймовірно, найкрасивішим житловим кварталом Нью-Йорка» — репутація, що збереглася донині.

Видатні архітектори оселилися в цьому кварталі, тож Пол Голдбергер у своїй книзі «НЬЮ-ЙОРК: місто, за яким спостерігають» описав його як такий, що «має ідеальний баланс між індивідуальністю та загальним порядком».

Цей вишуканий міський ансамбль також надав кварталу надзвичайної цінності — багато хто вважає її співмірною з кварталами між П’ятою та Медісон-авеню.

БУДІВНИЦТВО ОСОБНЯКА

Джонатан Лівінгстон Редмонд залучив Фредеріка Райнлендера Кінга, який також закінчив Паризьку школу витончених мистецтв і ретельно працював над адаптацією здобутих там знань до американського світовідчуття.

Якщо римляни вдосконалили арку, то цей архітектор переніс арку в інтер’єр і зробив її головною темою. Арки допомагають створювати драматичні, наповнені світлом простори, що навіюють відчуття класичної величі та водночас витончено поєднують кімнати.

ОСОБНЯК

На рівні входу висота стелі у вхідній зоні становить 12 футів 6 дюймів; через арку вона переходить у галерею заввишки 13 футів 10 дюймів, із кімнатами на північ і південь, кожна з висотою стелі 13 футів 10 дюймів, а також із масивними сходами, що ведуть на рівень парадних кімнат. Північна кімната — це оригінальна парадна їдальня овальної форми, у якій є 3 вікна заввишки 11 футів 6 дюймів. У південній парадній вітальні вікна мають висоту 8 футів 2 дюйми, а висота стелі становить 12 футів 6 дюймів.

На рівні парадних кімнат висота стель сягає 14 футів 6 дюймів, а до кожної кімнати ведуть арки. У вітальні є 3 високі вікна заввишки 13 футів і стеля заввишки 14 футів 6 дюймів. У бібліотеці також стеля заввишки 14 футів 6 дюймів і 2 французькі вікна-двері, що виходять на терасу над

THE GILDED AGE

The era of great house building in New York lasted approximately 50 years, beginning with the opening of the Vanderbilt House in 1882 and theoretically ending in the first years after the Great Depression. The inherent concepts behind these buildings, however, extended far longer. This was due to the fact that practically all the major architects of New York attended the L'École des Beaux-Arts in Paris, where they learned how to reproduce the various architectural styles of Europe.

A MASTERPIECE FROM THE GILDED AGE

This extraordinary 30' wide mansion contains a total of 8 levels - 6 above grade, and 2 levels below grade - with interiors spanning over 16,000 square feet and four well positioned outdoor spaces comprising an additional 2,000 exterior square feet. It was designed with a rare two elevators, 30 rooms, 9 wood-burning fireplaces each with an
exquisite original mantelpiece, 19 bedrooms, 8 full baths and 2 half baths. Benefiting from the concepts of The Gilded Age, it also embodied new modern elements. The
facade is virtually unaltered since its completion in 1932, and has been in the same ownership for over half a century.

THE LIVINGSTON LEGACY

In 1686, Robert Livingston the Elder received a 160,000-acre tract of land, under King George I, that in 1715 became Livingston Manor in what is present day Columbia County in New York state.

Descended directly from Robert Livingston on his mother's side, John Livingston Redmond, who built this mansion, graduated from Harvard in 1911 with a degree in architecture, yet he devoted his life to charitable causes.

BEST BLOCK FOR LIGHT

For his New York residence, John Livingston Redmond chose the north side of E. 70th St. between Park and Lexington Avenues because he recognized the great benefit created by two owners in 1859, who dominated development on the block and stipulated that all future construction on the north side would be set back a full 10', "forever free, and unoccupied."

This additional space results in light pouring into the mansions on the north side of the street.

NO OTHER BLOCK ON THE UPPER EAST SIDE HAS THIS UNIQUE FEATURE

As early as 1939, Fortune Magazine called it "probably New York City's most beautiful residential block", a reputation that has persisted to the present day.

Extraordinary architects congregated on this block so that Paul Goldberger in his book, NEW YORK: The City Observed, described it as "having a perfect balance between individuality and overall order."

This exquisite streetscape also gave the block unusual value-many feel comparable to the blocks from Fifth to Madison.

BUILDING THE MANSION

Jonathan Livingston Redmond engaged Frederick Rhinelander King, also a graduate of Lecole des Beaux-Arts, who worked carefully to adapt what he learned there to an American sensibility.

If the Romans perfected the arch, this architect brought the arch indoors and employed it as a major theme. Arches help create dramatic, light filled spaces that evoke classical grandeur while gracefully connecting rooms.

THE MANSION

On the Entry level, the entry is 12'6" moving through an arch to a gallery of 13'10" with rooms north and south, each with ceiling heights of 13'10" and a massive staircase ascending to the parlor level. The north room is the original formal dining room, with an oval shape that contains 3 windows of 11'6". The south formal sitting room has windows of 8'2" and ceiling heights of 12'6".

On the Parlor level, the ceilings reach 14'6" with arches entering each room. The living room has 3 tall windows at 13' in height and a ceiling of 14'6". The library also has 14'6" ceilings and 2 French door windows that open to a terrace ove